Як і скрізь, я тут теж знайомився головним чином із музеями та соборами — не тому, що любив бога чи мистецтво, а просто тому, що у соборах та музеях не питали документів. Перед розп'яттям та полотнами живопису ще можна було залишатися просто людиною, а не суб'єктом із сумнівними документами.

Ти знаєш історію про біженців? Коли вони обрали шлях смутку та туги, то місце, в якому вони знаходять спокій і хочуть, щоб час зупинився, іммігранти називають своєю Батьківщиною.

Мене завжди дивувало, чому патріоти своєї країни хочуть безвізово виїхати з власної країни.

Коли ніде зупинитися, коли не можна мати даху над головою, коли весь час мчиш далі. Існування емігранта. Буття індійського дервішу. Буття сучасної людини. І знаєш, емігрантів набагато більше, ніж гадають. До них належать іноді навіть ті, хто ніколи не залишав свого кута.

Слухати наше радіо та дивитися наш телевізор треба, щоб знати, коли тікати!

Росіяни стають емігрантами задовго до того, як залишають батьківщину; іноді вони взагалі її не покидають. Це Достоєвський... вперше сказав, що ми в Росії чи не всі емігранти.