Ми не обійматимемося на очах у всього міста. Так що, може просто кивнемо один одному, як два справжніх кретини, і взаємно приховаємо наші емоції?

Меланхолія, агресивність і депресія хороші з погляду сюжету, але митця чи режисера вони цілком руйнівні.

Коли людина знайомиться з найвищими цінностями емоційного світу, такими як любов, шалена пристрасть, вона настільки знецінює об'єкти матеріального світу, що готова покінчити життя самогубством, втратити весь світ. Тому що всі багатства світу йому здаються нічим порівняно з тим, що він втратив у емоційному світі.

Відсутність емоційного зв'язку з іншими людьми має на людину дивний вплив: ти почуваєшся чужим і самотнім, немов спостерігаєш з боку за родом людським, байдужий і непроханий. Люди метушаться, ходять на нікчемну роботу, виховують своїх чад і оголошують світ безглуздими емоціями, а ти, дивуючись, дивишся на все це збоку. Це дає деяким соціопатам відчуття переваги, їм здається, ніби все людство складається з тварин, яких слід переслідувати та вбивати. Інші відчувають нестерпну заздрісну лють, їм відчайдушно хочеться отримати те, чого вони не мають. Я ж просто відчуваю самотність — немов осінній лист, винесений вітром на багато миль із гігантської купи.

Я сміюся, щоб не плакати, не вити, не стогнати, не кричати, не кричати поганим голосом, не лаятись на чому світ стоїть.
Сміх — це ще один спосіб дати вихід емоціям.