Фредерік Бегбедер. Кохання живе три роки

А потім, коли вже час прощатися, раптом пробивають емоції. Ми стримуємо сльози, але вони все одно ллються, тільки всередині, під нашими обличчями. Її дитячий сміх – більше я його не почую. Той, другий, слухатиме його замість мене, якщо їй з ним весело. Ганна стала чужою. Ми розлучаємося, щоб йти різними шляхами, кожен у свій бік.

Докладніше