Коли тобі вже за шістдесят, бачиш, що мчиш по якомусь тунелю без зворотного квитка і починаєш розрізняти вдалині гору, яка і буде твоєю останньою зупинкою. Але доки я не доїхав, мені хочеться продовжувати робити те, що я роблю.

Кожному треба мати два чи три заняття. Одного діла так само мало, як одного життя.

Треба просто робити все, на що ти здатний, а не гадати, як складуться обставини.

У сфері адміністративної діяльності перша помилка і є фатальною. Давши з самого початку адміністративному бігу напрямок навскіс, він згодом все більше і більше віддалятиме його від прямої лінії.

Ніхто нічого не робить добре, якщо це проти волі, навіть якщо людина робить щось добре.

Мені відомо, що понеділок розпочинається у суботу.

Я живу в борг заради однієї мети. Я не божевільний, Пеппер. Я нарешті зрозумів, що я маю робити, і серце підказує, я правий.

Діяльні люди більше втомлюються від нудьги, ніж від роботи.

Все моє життя, - думав Бек, - я займався нічим, заповнював себе порожнечею. Інші, краще за мене, робили великі справи: літали до Меркурія, або Венери, або ще далі — за межі Сонячної системи. Інші – не я. Усі, крім мене.

Одна з найнагальніших потреб людини, рівна, навіть більш настійна, ніж їжа, питво, хіть, і про існування якої ми часто забуваємо, це потреба проявити себе – знати, що це зробив я. Дуже багато вчинків, інакше незрозумілих, пояснюються цією потребою. Треба пам'ятати її і під час виховання, і маючи справу з людьми. Головне, треба намагатися, щоб це була діяльність, а не хвастощі.