- Подивіться на його малюнки! У всьому цьому проглядається неабиякий розум, що породжує тисячі барвистих сполук! Ні ви, ні я таке не здатні!
— І яка з цього користь?
— Чому ви шукаєте користь?

Дитина, яка визначила пам'ять як«те, чим забувають», була не така вже й неправа.

Марні і смішні всі проповіді про поведінку, які читають діти, коли на прикладі вони бачать зворотні проповіді.

Нині батьківська влада мізерна. Загальна думка, професійні психологи, законодавці — усі схильні звільняти дітей від обов'язку слухатися батьків, натомість навіть у 50 років можна валити на них провину за власні провали та провини. У суді імені Фрейда у матусі з татком стільки ж шансів на виправдання, скільки в підсудних на сталінських показових процесах.

Якби чоловіки народжували дітей, то ні в кого у світі не було б ні братів, ні сестер.

Ми, матері, віддаємо дітям усе, а потім вони раптом вирішують, що наше все їм більше не потрібно.

Діти щирі без сором'язливості і не соромляться правди, а ми з остраху здатися відсталими готові зрадити найдорожче, хвалимо відштовхуюче і підтакуємо незрозумілому.

... відомо, що дружину, у якої вмирає чоловік, називають особливим словом«вдова», і так само чоловіка у разі втрати дружини називають«вдівцем». Але для батьків, які пережили дітей, жодного особливого слова не існувало. Вони продовжували залишатися батьками, навіть якщо їхнього сина чи дочки більше не було в живих.

Дитина не повинна бути занадто тихою, вона повинна вибухати. Інакше він вибухне, але інакше.

Батьки лізуть у житті своїх дітей, думаючи, що допомагають їм, але насправді вони лише заважають, ламають, а то й убивають своїх дітей. Батьки, що вирішують за своїх дітей, наказують ними, в результаті просто руйнують їх життя, перекручують долі.