Краса починається з душі, а душа з думок.

Душа обмита і врятована - це душа, якій удвічі загрожує небезпека, бо весь світ озброюється проти такої душі.

Міс Дженні сказала, що вона занадто стара, щоб ставити під загрозу вічне блаженство, ганяючи в церкву зі швидкістю п'ятдесят миль на годину, що гріхів у неї вже стільки, скільки вона  може дозволити собі за нормального способу життя, і до того ж вона повинна ще якось оселити на небеса і душу старого Баярда, особливо тепер, коли вони з молодим Баярдом гасають по окрузі, щодня ризикуючи зламати собі шию. Про душу молодого Баярда міс Дженні не турбувалася - у нього не було душі.

Не завжди помста приносить полегшення. Мстити людям лише за те, що вони англійці чи шотландці, не велить Господь. Судити про людину треба не за тією країною, в якій він живе, а за тим, яка у нього душа.

Душа не народжується і не вмирає. Вона  ніколи не виникала, не виникає та не виникне. Вона ненароджена, вічна, завжди існуюча та початкова. Вона не гине, коли гине тіло.

Спорідненість душ – це і є справжній зв'язок. Ось у них душі немає, і ви сволота бездушна.

— Коли скучите за мною, можете завести грамофон, — принаймні без ризику образити чиїсь почуття.
— У грамофоні я не почую вашої душі. Залишіть мені вашу душу, а обличчя та голос можете взяти із собою. Вони – не ви.

Хто до життя ставиться як художник, тому мозком служить душа.

Щаслива душа – це величезна гідність.

Душі людей, як у дзеркалах, відбиваються одна в одній.