Дурень доводить, що він не дурень, а розумний і так це знає.

Як шкода, що не можна знищити одним махом усю тупість і жорстокість, не знищивши при цьому людину.

Почуття не бувають дурними, вони лише іноді змушують нас почуватися дурнями.

Деякі люди надто дурні, щоб вчасно зупинитися.

Дурність важко зрозуміти, але можна пробачити. Підлість можна зрозуміти, але прощати все ж таки безглуздо.

Дурність — найпростіша з вад, бо не має нальотів зловмисності.

Тільки дурень перемагає в житті, розумник бачить занадто багато перешкод і втрачає впевненість, не встигнувши ще нічого почати. У важкі часи наївність — це найкоштовніший скарб, це чарівний плащ, що приховує ті небезпеки, на які розумник прямо наскакує, як загіпнотизований.

Мудрець сказав:
— Поблажливе ставлення до невеликих провин притаманне кожній розумній людині.

Де мудрому досить іскри, там дурній пожежі мало.

Дурень боїться стороннього зла, а розумний сам себе. І сто хмирів тобі таку свиню не підкладуть, яку сам у собі безплатно виростиш.