— Тільки не треба мені показувати свій розум, хлопче.
- Дуже добре, сер. Яку дурість краще показати, сер? Повну чи цілком достатню?

У мене вистачило розуму безглуздо прожити життя. Живу лише собою — яке самообмеження.

Іноді дурість маскується під доброту, а часом під чесність – коли раптом тягне вибалтувати старі таємниці, казати казна-що, переливаючи з порожнього в порожнє…

Ніколи не перебільшуйте дурість ворогів та вірність друзів.

Є тільки дві нескінченні речі: Всесвіт і дурість. Хоча щодо Всесвіту я не певен.
(Дві речі нескінченні: всесвіт і людська дурість ; і я ще не впевнений щодо всесвіту.)

Набридливий тільки дурень: розумна людина одразу відчуває, приємне її суспільство чи набридло, і йде за секунду до того, як стане ясно, що він зайвий.

Ти завжди незадоволена тим, що всі навколо дурні!

Дурість — дар  божий, але не слід їм зловживати.

Бувають у житті становища, виплутатися з яких можна лише за допомогою неабиякої частки нерозсудливості.

У відомих колах чесність завжди вважається дурістю.