Жартувати можна з друзями, але не з їхніми почуттями!

Коли знаєш, про що поговорити з людиною, це ознака взаємної симпатії. Коли вам є, про що разом помовчати, це початок справжньої дружби!

Не знижуй себе так, для цього є друзі.

Краще ворог із цільного шматка, ніж друг, приклеєний трохи.

Довіра – головна умова дружби.

У дружбі, особливо в дружбі хлопчаків, вам дозволено завдавати один одному певного болю. На це від вас навіть очікують. Але завдавати серйозних ран не можна. За жодних обставин не завдавайте ударів, після яких залишаються шрами.

Дружба – почуття не таке просте. Вона  іноді буває довгою, домогтися її важко, але, якщо ти зв'язав себе узами дружби, спробуй-бо звільнитися від них — не вдасться, треба терпіти. І головне, не уявляйте, що ваші друзі стануть дзвонити вам по телефону щовечора (як би це їм слід було робити), щоб дізнатися, чи не збираєтеся ви накласти на себе руки або хоча б не потребуєте ви в компанії, не хочеться вам піти кудись. Ні, заспокойтеся, якщо вони зателефонують, то саме того вечора, коли ви не одні і коли життя усміхається вам. А на самогубство вони скоріше самі штовхнуть вас, вважаючи, що це ваш борг перед собою. Хай береже вас небо від надто високої думки друзів про вашу особу! Щодо тих, хто зобов'язаний нас любити — я маю на увазі рідних і соратників (який вираз!), — тут зовсім інша пісня. Вони знають, що вам сказати: саме ті слова, які вбивають; вони з таким виглядом набирають номер телефону, начебто ціляться у вас із рушниці. І стріляють вони влучно. Ах, ці снайпери!

Як не вимогливі люди в коханні, все ж таки вони прощають більше провин тим, кого люблять, ніж тим, з ким дружать.

Кожен шукає собі друга, але це ознака слабкості.

Я байдуже ставлюся до ножових ударів ворога, але мені болісний шпильковий укол друга.