Доля – не каземат, а довкола божий простір, треба тільки жадібно бажати жити.

Час продовжує ткати своє полотно, вплітати в нитки доль те, що творить життя, і те, що наближає її кінець.

Коли страх вирішує за людину його долю, надії на гідне життя не може бути.

Як мало, виявляється, я пройшла шляхів. Раптом стало ясно, що я була лише на початку шляху.
А в руках у мене фальшиві, величезні, кольорові, тимчасові, іграшкові перемоги.

Можливо, у світі взагалі нема  нічого випадкового. Можливо, деякі події відбуваються, незважаючи ні на що. Вони записані у книзі долі. Подібні до стріли, яка випущена давним-давно і летить крізь товщу часів, точно знаючи, де і коли вразить ціль.