— У будинку загиблого ми виявили кров і довге волосся... Можливо, жіноче.

— Не факт... У Майського ж теж довге волосся.

— До речі! Перевір!

— Є докази. Щоправда, непрямі.
— Значить, їх неправильно тлумачать.

Доказ - завжди доказ, будь він  довжиною в два фути або в два міліметри!

- Міноборони конфіскує обладнання Генрі. Як доказ.
— Доказ чого? Що він ніколи нічого не викидав?

Щойно знаходиш зачіпку в розгадці шаради, решта елементів самі стають на свої місця.

Я так вважаю: докази чекають свого часу, — сказав він. — Коли захочуть, то й виявляться.

— Жертва — білий чоловік, ім'я  невідоме. На руках сліди опору, колото-різані рани на грудях та шиї. Схоже ще один безпритульний наркоман, який вирішив тут поширитися.
— Цікава теорія, ось тільки цього хлопця було вбито не тут. Він лежить на животі, але ця синювата область на спині свідчить про те, що тіло сюди перетягли. Він не бездомний, на ньому модні сучасні джинси та ще, погляньте на його нігті – манікюр. Але в одному ти маєш рацію, це справді білий мужик. Так тримати, Флеше, скоро ти станеш справжнім детективом!
— Слухай, як ти працюєш із ним взагалі?
— Один терапевт сказав, що мене приваблюють садово-мазохістичні.відносини.

— Крапля крові на одному з коліс лімузина — ваші техніки не помітили її.
— Ти знайшов краплю крові на місці, де була різанина. Мої вітання!

— Ми й без тебе чудово впораємося.
- Так, у тебе вже три вбивства і жодної зачіпки - чудова робота, детектив!

Самюелю Ваймсу снилися докази.
До доказів у нього було уїдливе ставлення. Він інстинктивно не довіряв їм. Вони весь час заважали і перешкоджали розслідуванню.
А ще він не довіряв людям, які, кинувши на перехожого один-єдиний погляд, самовпевнено заявляли своєму помічнику:«На жаль, любий сер, не можу сказати нічого особливого, крім того, що ця людина — лівша-муляр, кілька років плавала на торгових. судах і нещодавно в нього почалися важкі часи». Після чого слідували заплутані вигадки про мозолі, манері триматися і стан черевиків, тоді як насправді все могло тлумачитися зовсім інакше. Наприклад, той людина могла одягнути одяг поплоше, тому що зараз у себе вдома будував власними руками (чим дуже пишається) цегляний майданчик для барбекю, а татуювання отримав одного разу в молодості, коли був п'яний і сімнадцятирічний. І хитало його хіба що на мокрому тротуарі. Самі посудіть, яка зарозумілість! Яка образа для багатого та різноманітного людського досвіду!
Так само справи були з більш вагомими свідченнями. Відбитки ніг на клумбі У РЕАЛЬНОМУ СВІТІ міг залишити звичайнісінький мийник вікон. А страшний крик у ночі міг випустити людина, що піднялася темної ночі з ліжка і наступила на щітку для волосся, що валялася поруч.
Реальний світ надто реальний, щоб спускатися до тонких натяків. У ньому відбувається дуже багато подій. Виключивши все неможливе, до істини, якою б неймовірною вона  не була, ти не дістанешся. Діяти треба трохи інакше, а саме: по черзі виключати все можливе. Терпляче ставиш питання і уважно все вивчаєш. Ходиш і розмовляєш з усіма підряд - і десь у глибині душі сподіваєшся, що у злочинця не витримають нерви, і він сам себе видасть.