У природі жінок доводити неможливе за допомогою можливого та спростовувати факти передчуття.

Їй потрібне підтвердження моєї любові, тільки це всім один від одного і потрібно, не саме кохання, а підтвердження, що воно в наявності, як свіжі батарейки в кишеньковому ліхтарику з аварійного набору в шафі в коридорі.

Іноді так прозоро, що докази не потрібні.

Матеріальні докази, за якими треба збігати та притягнути сюди, мені не потрібні. Я хочу, щоб доказ можна було тримати в розумі, доторкнутися до нього, відчути його запах, відчувати його цілком. Але це неможливо. Щоб вірити в існування речі, ти маєш постійно мати її при собі. Землю в кишеню не покладеш або ж людину. А я хочу досягти того, щоб завжди мати при собі будь-яку річ. Щоб я міг вірити у її існування. Це так обтяжливо — кудись іти, брати щось фізично існуюче, аби довести щось. Я не люблю реальних речей, тому що їх завжди можна забути де-небудь або залишити, а потім перестати в них вірити.

Щирість завжди потребує доказу.