Інші люди мають душу досить сильну, щоб довести за будь—яку ціну свою відданість, а нагородою їм служить свідомість, що вони зробили добро обожненій істоті.

Істина тільки в одному: у свідомості, що ти твориш добро, що ти вмієш передати іншим трохи вогню, який Господь вклав нам у серце.

У глибинах твоєї істоти є розуміння того, що добро в одному випадку може стати злом в іншому.

Світло існує тому, що є темрява. Життя – тому, що є смерть. Добро – тому, що є зло. Порятунок існує, тому що є прокляття.

— Чому ти не дозволяєш людям бачити добре в тобі?

— Тому що, коли люди бачать хороше, вони очікують на краще. Я не хочу, щоб мені довелося жити, виправдовуючи чиїсь очікування.

Соромно, роблячи добру справу, зараз же чекати нагороди.

Погане і хороше — їх немає. Є те, як ми вирішимо їх назвати самі.

(Немає нічого, що було б хорошим чи поганим — але робить його свідомість таким.)

Я не бачив, щоб люди любили добро так само, як красу.

Безліч людей спробують завдати тобі біль за те добро, що побачать у тобі, знаючи, що це добро, заздривши йому і караючи тебе за нього.

Добра частка є у кожному злі, лише треба мудро витягувати її.