— А ви колись читаєте книги, які спалюєте?
Він розсміявся.
— Це карається законом.
— Да—а… Звісно.
— Це непогана робота. У понеділок палити книги Едни Міллей, у середу – Вітмена, у п'ятницю – Фолкнера. Спалювати в попіл, потім спалити навіть попіл. Такий наш професійний девіз.
У мене був девіз: головне – нехай про Далі кажуть. На крайній край, нехай говорять добре.
Подальша моя порада у відносинах із жінками заснована на лицарському девізі:«Служи всім – люби одну».
Один за всіх, і всі за одного – це відтепер наш девіз!
"Людство, ти з самого початку облажалось". Ось мій девіз.
Гасло«не здавайся» вирішувало, вирішувало і завжди вирішуватиме будь-які людські проблеми.
Мій девіз на роботі — точніше, один із них — звучить так: краще ти витрачати чужий час, ніж якийсь роздолбай витратить твій.