Іноді ми довго і вперто намагаємося підібрати ключ, щоб відчинити двері. Але в результаті розуміємо, що у зв'язці ніколи не було потрібного ключа. Щось так і залишається там, за цими дверима. Те, про що ми ніколи не дізнаємось. Хоча й розуміємо, що це двері в майбутнє, вірніше, в те майбутнє, в якому нам хотілося б опинитися. Головне пам'ятати: якщо ви відчините не ті двері — ваші відчинить хтось інший.

– Де у вас двері …
– Де треба, там і двері.
— … відкривається?

Варто відчинити двері одному – будь-хто може увійти.

Ключам ніколи не повідомляють, які двері вони відчинять.

Якби двері сприйняття були чистими, все з'явилося б людині такою, як вона є — нескінченною.