Грубість - це духовна слабкість.

Грубість — це лише прояв страху. Люди бояться не отримати бажаного. Варто наймерзкішій людині відчути, що її люблять, і вона розкривається, як квітка.

Я бачу, він з тих людей, яких 
Раз варто похвалити за прямоту, 
Щоб вони взялися за грубість.

Йому набридло доводити, що в нього добра і глибока душа, ось він і ставить із себе злюку і верхогляду, навмисне демонструє буйний, а то й грубуватий характер.

— Сину, чому люди хочуть ударити нас своїми машинами?
— Це тому, що вони нещасливі, мамо, а нещасним людям подобається псувати речі.

Юнакам часто здається, що вони природні, тоді як насправді просто не виховані і грубі.

Грубість є тією раковою пухлиною, яка роз'їдає кохання. Кожен знає це, проте добре відомо, що ми обходимося з чужими людьми ввічливіше, ніж зі своїми близькими.

— Не хочу здатися грубим, — заговорив він таким тоном, що в кожному звуку так і прозирала ця грубість.
— …хоча, на жаль, мимовільна грубість, на жаль, занадто часто зривається з язика, — серйозно договорив за нього Дамблдор. — Краще зовсім нічого не говорити, любий.

Грубість – це потуги слабкого продемонструвати силу. Хамство - це імітація сили слабкою людиною.