За останні сім років я твердо засвоїв одну річ: у будь-якій грі завжди є суперник і завжди є жертва. Вся хитрість - вчасно усвідомити, що ти став другим, і стати першим.

- Гра закінчена.
- Це не гра.
- Якщо можна виграти – гра.
— Я не хотів грати в неї.
— Але таки зіграв блискуче.

Чим досвідченіша гра, тим досвідченіший суперник. Якщо суперник воістину добрий, він зажене жертву в ситуацію, якою зможе управляти. І що ближче вона  до реальності, то їй легше керувати. Знайди слабке місце жертви і дай їй трохи того, чого так хочеться. Відволікай жертву, поки вона корчиться в обіймах власної жадібності.

Артисти - у своїй сутності діти, а діти, як відомо, люблять грати.

Варе зрозумілі всі темні сили, хоч вони і вдають, ніби їх немає. Вони, звичайно, є, хоч і ховаються, але Варя розуміє їхню гру, тож у них немає  шансів. Це особиста справа Кафки, якщо він вирішив, що його герой ніколи не дійде до замку, я точно дійду.

Невже життя - це не більше ніж гра на виживання в залі, де ти кидаєшся в чотирьох стінах, без кінця пересуваючи дерев'яні плахи?

Якщо хочеш уникнути програшів, грай лише у ті ігри, що вигадав сам.

Бог Дияволу:«Цікаво, чи здогадуються люди про те, що їхнє життя – лише частина нашої гри?»

Світ тримається на прийомах. Грають усі. І тут важливий живий талант. Дар  від народження, те, чого не дасть диплом.

Не грай зі мною, Берліне, це не фільм Тарантіно.