Не грайте за його правилами. Примусьте його грати за вашими.

Зіграти почуття можна лише після того, як подолаєш їх.

Якщо не можеш перемогти – міняй гру.

Все було скінчено. Маргарет і Пітер піднялися, обернулися і на якусь мить зупинилися. Маргарет обвела поглядом присутніх і несподівано побачила темне обличчя Морелла, який стояв осторонь і оточений своїми наближеними. Він дивився на неї. Він підійшов до неї і, низько вклонившись, прошепотів:
— Ми беремо участь у дивній грі, леді Маргарет. Хотів би я знати, чим вона скінчиться. Чи буду я мертвий сьогодні ввечері, чи ви станете вдовою? І де початок цієї гри? Чи не тут, я думаю. І де дадуть плоди те насіння, що ми посіяли? Не думайте про мене погано, тому що я любив вас, а ви мене немає.

Ви - гра, і у вас грають.

Єдине, чого жінки не прощають, це зрада. Якщо відразу встановити правила гри, хоч би якими вони були, жінки зазвичай їх приймають. Але не терплять, коли правила змінюються під час гри. У такому випадку вони стають безжальними.

Залишається тільки грати в життя і сподіватися, що колись я зрозумію правила.

Життя хитре і підступне, коли в тебе на руках усі карти, вона  раптом починає грати в шахи.

— Скільки я показую пальців?
- Чотири?
- Скажи два.
- Два?
- Чудово, вставай. Давай. Валі на полі. І захопи ключку.

Я не визнаю слова "грати". Грати можна в карти, на стрибках, в шашки. На сцені треба жити.