Ми повинні почати спочатку та працювати! І якщо ми не будемо щиро надихати один одного, ми ніколи не станемо найкращими героями!

А що, коли я не герой? Може я — лиходій?

Коли йдуть герої, на арену виходять клоуни.

Мені не подобається сучасне розуміння зоряності. Зірками, як мені здається, повинні вважатися лікарі. Вони рятують життя. А ми просто розважаємо людей.

Все у світі покриється пилом забуття,
Лише двоє не знають ні смерті, ні тління:
Лише справа героя та мова мудреця
Проходять століття, не знаючи кінця.

Вчитайтеся в історію будь-якого героя: герой не стане героєм, доки не з'явиться монстр.

— Люди не повинні вмирати.
— Та гаразд, Червоний. Ти віриш в це?
— Я вірю, що це не вирішувати. І не тобі.
— Хтось попросив тебе одягнути цей костюм, чи ти зробив це за власною ініціативою? Знаєш, що я думаю про тебе, герою? Я думаю, що ти прихильник напівмір. Я думаю, ти людина, яка не може довести справу до кінця. Я думаю, що ти боягуз. Один невдалий день – і ти станеш мною.

Герої – це звичайні люди, які роблять себе незвичайними.

У героїв завжди дуже прості обличчя, це тільки у фільмах вони грають м'язами та жовнами, рятуючи світ. У справжніх героїв завжди дуже прості особи.

Пригоди можуть бути шаленими, герой їх має бути розумний.