Більшість людей набагато сильніші, ніж вони думають, вони просто забувають іноді у це вірити.

Більшість поститься, відвідує служби і ставить свічки з однією метою, вірніше, з двома: отримати щось і відмаститися від гріхів. До чого тут віра?..

Людина вірить у двох випадках: коли вона дійсно вірить і коли потай відчуває, що недовіра порушить її душевний стан.

Ти повинен розрізняти, хто друг тобі, хто ворог,
Щоб не пригріти ворога у своїх серцевих надрах.
Де ворог той, що в якусь годину
Своєю приємністю не зачарує — нас?
Де у світі ми знайдемо той корінь єднання,
Який не вкритий корою і навіть тінню?
Собака, що верещить і лащиться, як друг,
Вона  своїм друзям не зраджує раптом.
Собака - говорю! Але чи так ти впевнений,
Що справжній твій друг тобі до гробу вірний?
І серцевину таємниць, довірених йому,
Не оголить повік за словом своїм?
Переживай друзів і голодом та спрагою.
Любовю випробувай! Але лише раз – не двічі.
Хто дружбу зрадив хоча б тільки раз,
Тому вже віри немаєхоч співай він, як сааз.
І нехай перед тобою юлить гадюче тіло,
Башку їй розмозжити скоріше - добра справа.
Тому я тверджу те саме:
Хто так тебе зрозуміє, як сам себе зрозумієш?
Лише ті й друзі не на словах — на ділі,
Хто наші кайдани і на себе наділи б.

Я давно зрозуміла, що якщо ти не воюєш за те, у що віриш, то насправді ти ні в що не віриш.

Не судіть інших через їх переконання. Ми не можемо засуджувати мрії інших. Щоб йти з вірою своїм власним шляхом, нема чого доводити, що шлях іншого помилковий.

Якщо Богу приписують все добре, що є на світі, значить, відповідальність за катастрофи він теж має взяти на себе.

Головне – вірити. Якщо віриш, то все обов'язково буде добре, навіть краще, ніж ти сам можеш влаштувати.

Людина - господар своєї долі, а не боги. Боги створені людьми, щоб давати відповіді, які вони самі дуже бояться прийняти.