На свої роки не виглядаю, виглядаю молодше, бо сивію знизу.

- Скільки тобі років?
- 17.
- І давно тобі 17?
- Доволі давно...

— Мені тридцять шість років, між іншим.
— Це безтактно з твого боку нагадувати мені про мій вік.

Незважаючи на свій похилий вік – цілих двадцять два роки!

У двадцять років я думав, що знаю про все життя. Тридцять з'ясувалося, що я не знав нічого. Десять років я витратив, щоб дізнатися про те, що потім доведеться викинути з голови.

Не знаю, скільки їй років, але вона виглядає  старшою.

Юність задовольняється парадоксами, зрілість прислів'ями, старість афоризмами.

Двадцятирічного чоловіка збуджують думки. Сорокарічного - збуджує шкіра. А для тридцятирічного найнебезпечніше — коли жінка перетворюється на силует. Він може обійняти його так само легко, як самого себе.

— Ну, що мені дати дев'ятнадцять?
- Так. За шкалою від одного до десяти, де десять означає ідіотський вигляд, тобі цілком можна дати дев'ятнадцять.

Моє життя ділиться на два періоди: до 20 років я нічого не пам'ятаю; потім йдуть роки, про які я волію забути.