Героїзм за командою, безглузда жорстокість і огидна безглуздість, яка називається патріотизмом — як сильно я ненавиджу все це, якою низькою і підлою є війна.

Війна жахлива, але світ часом набагато страшніший...

— Хіба я можу піти на війну? Я ще зовсім маленький і на війну не встигну. Я, мабуть, запізнюся на війну, га?
- Не встигнеш на війну? Запізнишся на війну? Чому? Ні, ти не мусиш запізнитися. Війна, ще одна війна, а потім знову війна. Війни не закінчуються. Ні, синку, на війну ти, напевно, не запізнишся. На війну ніхто не запізниться. Усі підуть на війну, усі стануть солдатами. Ну, йди, грай, загартуйся. А то надягнуть на тебе солдатську форму, а ти геть який хтивий.

У нас є фізичні засоби знищити цивілізацію та рід людський; у нас немає  моральних засобів запобігти цьому знищенню. Народи з грізним виглядом вражають міжконтинентальними ракетами, і де гарантія, що вони врешті-решт не воліють знищити всю і вся, аби не втратити свого престижу. Одне із завдань вашого покоління (якщо ви на це здатні) — покласти край цим дурним дитячим витівкам. Герої Гомера могли досхочу лаятись один з одним - бог  з ними, вони вирішували питання честі в поєдинку, ризикуючи лише власним життям.

Діяти — це означає неодмінно впасти в помилку, а говорити — означає визнаватись у своїх помилках, і той, хто діє повільно, наполегливо, а головне мовчки, може швидше за інших розраховувати на успіх.

Все передбачити неможливо - особливо на війні, особливо в коханні.

Вони мають гроші на війни, але вони не можуть нагодувати бідних.

Історія вчить нас щонайменше тому, що гірше може бути завжди.

Вік машин пройшовся танком з ремесла та незалежності.

Солодкі поцілунки та ласки жінок, але дзвін копій та запах людської крові набагато солодший.