Саме! Ми діти, тому багато чого не розуміємо. Тому ми в розпачі, але ми все одно намагаємося зробити хоч щось!

Люди — безстрашні та відчайдушні істоти.

— Писати, коли нема кому вас читати, що за ідіотська гра!
— Коли все летить у тартарари, не залишається нічого іншого, як грати в ідіотські ігри.

Сильне розпач, як і сильна радість, не може довго продовжуватися.

Найпростіше домовитися з відчайдушною людиною.

Здавалося, що будинок пустив собі кулю в лоб, як і його зневірений власник.

Людська історія була б надто дурною штукою без духу, який внесли до неї безсилі.

Ми змінюємо себе в основному з однієї з двох причин – натхнення чи розпач.

- Насувається кінець світу.
— Нехай настане!
- Ти це не серйозно.
- Думаєш ні? Думаєш, мало віддав? Думаєш, мало заплатив? З мене досить. Набридло. І моя тобі порада, розвернись і вали звідси.

Те, що ти не хочеш зануритися в безодню відчаю, не говорить про боягузтво. Це свідчить про волю до виживання.