До тридцяти років я зрозумів таке: безліч невдалих стосунків вчать лише одному – вдалих не буває.

Ми не йдемо до інших через страх бути відкинутими, ми не говоримо про свої почуття через страх глузування, і ми не довіряємо себе іншій людині через страх болю втрати.

Жінки настільки звикли захищатися від чоловіків, що не будучи атаковані, самі переходять в атаку.

— Ти що, як і раніше, зустрічаєшся з Клер?
— Ні. Ми весь час лаялися. Кидали один одного. Поговоримо про щось інше. У неї дах поїхав. Не цікаво. І взагалі мені начхати. Між нами все скінчено.
— А... ти, значить, так сильно закоханий у неї...

За тебе я не турбуюся, такі як ти завжди гаразд, щоб з ними не відбувалося... Швидше я турбуюся за тих, хто з тобою ще колись зв'яжеться...

Якщо ви хочете завоювати людину, дозвольте їй перемогти себе у суперечці.

— Дааа, незвичайна Вам дівчина попалася.
— А прості зараз нікому не потрібні! Але це точно з придурком.

Перестань мені снитися! Якщо ти так сильно хочеш мене побачити, давай зробимо це в реальному житті.

Що таке людина? Людина – це набір звичок, стереотипів, цінностей, особистісних переконань, що він виробляє роками. Але раптом трапляється якась нісенітниця, і звички змінюються. У цей момент народжується нова людина. Часом ми змінюємося завдяки нашим коханим, а іноді людину можуть змінити навіть люди, яких вона раніше просто не помічала… А ще буває так, що хтось змінює тебе, а ти змінюєш когось, і ось тоді народжуються дві нові людини, які тепер самі змінюватимуться заради один одного.

Я люблю, коли ти говориш зі мною, мені подобається і те, що ти не завжди схвалюєш мої вчинки, і твоя різка оцінка всього, що я роблю, і твоя акуратна ніжність... Я не знаю як, але я зроблю все для тебе.