Зрозумій, по—справжньому любляча людина любить всупереч, а не за будь—які якості. Пам'ятаєш? І в радості, і в горі.
Не кидайте тварин... прошу вас, вони найвідданіші і люблять вас незалежно від того, хто ви і скільки у вас грошей.
Собака стрибає до вас навколішки, бо любить вас; кішка - тому що їй так тепліше.
(Якщо собака примоститься у Вас на колінах, це тому, що він любить вас, але якщо кішка робить те саме, то це тому, що колінах тепліше.)
Для деяких зобов'язань як віра: вибрати відданість іншій людині чи незбагненний ідеал. Але для мене зобов'язання мають темну сторону. Темний шлях, який завжди ставить питання:«Як далеко я зайду?»
Якось я врятував одній людині життя під прекрасним старим кедром у Лівані. А через місяць він намагався мене вбити в готелі Дамаску. Я його зрозумів - відданість не вічна. Місяцем пізніше, я зламав йому шию душовою рейкою.
Ніщо не наводить на підозру більше, ніж активна демонстрація відданості.
... якщо проти нього замишляється якась каверза або зрада, я вірю, що віддане кохання і правда врешті-решт переможе. Я вірю, що справжнє кохання і відданість зрештою тріумфують над будь-яким злом і всіма напастями у світі.
Відданим другом може стати і те цуценя, що чекає на свого господаря в бідному притулку, а не в затишній квартирі підприємливих заводчиків.
Справжнє кохання — це сліпа відданість, нерозділена покірність, самоприниження, це коли віриш, не ставлячи запитань, наперекір собі й усьому світові, коли всю душу віддаєш мучителю...
- Собаку заведи, - порадив Лекс. — Собака не зрадить.