Він звик утішати себе власними роздумами.

Бувають такі сльози, коли плачеш не тому, що злякався чогось жахливого цю хвилину, але через все жахливе, що відбувається взагалі у світі, і не тільки з вами, але і з усіма, кого ви знаєте, і з усіма, кого не знаєте, і навіть з тими, кого і не хочеться знати, і ці сльози не можна полегшити ні хоробрим вчинком, ні добрим словом, полегшити їх можна, тільки якщо хтось міцно обійме вас.

Я плачу тому, що мені хочеться плакати, а головне не для того, щоб мене втішали.

Часто слова, що визнані служити розрадою, анітрохи не втішають.

Чужий біль нерідко втішає черстві серця, якщо не перехльостує через край.

- Тобі ніколи не буває сумно?
— Ні, тому що якщо я від чогось засмутюся, то від іншого відразу втішаюся.