Шукати відповіді в минулому – це краще, ніж шукати в минулому втіху. Пошуки відповіді – це надія на краще. Втіху шукають, коли повернути вже нічого не можна.

Коли нам доводиться дуже погано, для втіхи хочеться знайти іншу людину, якій ще гірше. Так уже, видно, ми влаштовані: варто переконатися, що чужа біда зліша за нашу, настрій підвищується.

Мені здається, що головне завдання батьків полягає в тому, щоб втішати дітей у випадках провалів та поразок і будити в них амбіції. Це розвиває у дітях незалежність самостійно долати труднощі, готувати їх до дорослого життя.

Якщо ви бажаєте якнайшвидше втішити жінку, посадіть її собі на коліна.

Тільки книги можуть врятувати, тільки в них можна знайти співчуття, і втіху, і кохання... Книги, нічого не вимагаючи натомість, люблять кожного, хто їх відкриває. Вони ніколи не покидають навіть тих, хто не дбає про них.

Сльоза завжди змиває щось і втіху несе.

Коли восьмирічна дівчинка втішає п'ятнадцятирічний, значить, світ перекинувся з ніг на голову.

У невтішних ситуаціях люди завжди шукають розради де тільки можна. І знаходять.

— Я не вмію розмовляти з людьми, але заспокоїти дівчину у мене виходить так легко, як у паралітика зробити операцію на мозку гайковим ключем.

Говорити людині, що любите, тільки заради того, щоб втішити її, не слід.