У дитинстві я втратив маму... нещодавно втратив тата... Світ небезпечний — люди гинуть, довіра зраджують, речі змінюються. Але зміни можуть бути і на краще. Вони можуть приносити досвід, можливості, людей. До них можна ставитися як до можливих ворогів, а можна як і до друзів... Просто вір, що все буде добре.

... він пояснив, що в нього на батьківщині словом "содад"* називають тугу про те, кого немає  поряд. Про те, хто помер чи десь далеко. Це слово не можна перекласти іншою мовою. Воно виражає особливий стан душі, який важко описати, легкий, невловимий смуток, який пронизує все твоє життя.

Потім я тебе зустрів. У серці стало багато порожнечі. Її можна було заповнити болем чи тобою. Так сталося, що сталося друге. Тоді ще я не знав, що ти теж перетворишся на біль. Я й гадки не мав, що любити – означає втрачати…

— Побачиш, каталонець, вони прийдуть по тебе. Може я програв, але тобі ніколи не виграти. Незабаром тебе або випроводять з Італії, або зловлять. Твоя влада - міраж, твоє ім'я  - бруд.
— Ось усе, чого ти колись бажав. Можеш дихати, жерти і трахати скільки завгодно своє золото. А потім подумай, як твоя жадібність призвела тебе до втрати герцогства та смерті твоїх синів. А ще твоєї онуки — моєї Лукреції. Твоя кров назавжди змішалась із кров'ю Борджіа. І дуже скоро ці багатства зжеруть тебе зсередини, як Мідаса — короля, чий дотик перетворив його дочкуу холодне безсердечне золото.

— Будь-яке заняття є феноменом.
- Як це?
- Спочатку ти чогось досягаєш, а потім втрачаєш, причому назавжди. Це закон життя.

Втратити кохану людину — це страшно, але ще страшніше ніколи її так і не зустріти.

Я знайшов волю. Втрата будь-яких надій була свободою.

Тепер, коли втрачати нічого, вона  здобула свободу.

Скільки ми втрачаємо за своє життя?
Багатьох. І коли йде хтось дуже близький, ми сподіваємося, що він там. І що там, за межею смерті, хоч щось є. Я знаю, що зустрінуся з тими, хто пішов раніше за мене. Я знаю. Але... поки ми - тут. І іноді хочеться кричати від неможливості побачити. Почути. Хоч би на мить зазирнути у рідні очі, посміхнутися і знати — там чи не там, але тебе люблять. І знають про твоє кохання. Адже те, що близька тобі людина пішла за межу смерті, зовсім не скасовує всього іншого. Він все одно близький. Рідний. І коханий.

Немає у цьому світі жодного абсолютного добра – обов'язково якщо один знайшов, то інший втратив.