У будь—якій фортеці за тривалої облоги рано чи пізно відкривається пролом. Причому в найнесподіванішому місці.

— Я вважаю, що коли ви любите когось і ця людина любить вас, ви однозначно вразливі. Він здатний заподіяти вам такий біль, який не зможе заподіяти ніхто інший.

Мені хотілося мати щось, що могло б підтримати мене, — подумав він. — Але я не знав іншого: маючи це, стаєш вразливим подвійно.

«Палицями та камінням можна поламати мені кістки», як співається у дитячій пісеньці... Але якщо хочете завдати комусь по—справжньому глибоку рану, скористайтеся словами.

Той, кому нема чого втрачати, може всього добитися, того, хто не чутливий до болю, ніщо не поранить.

— Світ сповнений зла...
— Справді?
- Так це так! Але закони захищають нас від нього. А якби їх і не було, нас захищало б кохання. Я не змогла б зробити тобі нічого поганого, бо ти захищений моєю любов'ю. Ти вразливий для мене, для всіх людей, тому що любов пом'якшує твої неприродні інстинкти, гнів, роздратування.

Ніхто з нас не хоче визнавати, якими вразливими ми почуваємося.

Надмірний страх робить людину вразливою, помірний страх робить її обережною.

Я відкритий для почуттів, і це може завдавати біль. Коли ти вразливий, це збагачує твоє життя, але якщо раптом щось піде не так, це може бути досить болісним. З іншого боку, якщо ти не відкриєш своє серце людям, ти ризикуєш закінчити свої дні на самоті далеко від усього світу.

У ланцюжках немає  дефектів. Дефекти виникають у коней. А в ланцюжках — слабкі ланки.