Елізабет Гілберт. Їсти, молитися, любити
У серці у найщасливішої і впевненої в собі жінки, варто їй тільки залишитися наодинці з собою, розливається брудне болото бездонного смутку.
У серці у найщасливішої і впевненої в собі жінки, варто їй тільки залишитися наодинці з собою, розливається брудне болото бездонного смутку.
Тяжкість рушниці в руках надавала впевненості. Ще з війни знайоме почуття - коли в руках у тебе зброя, тебе вже так просто не візьмеш, ти не беззахисний.
– …Я йшов щоразу, коли починало здаватися, що пускаю коріння.
- А як же впевненість у завтрашньому дні?
– Навіщо впевненість, коли є внутрішній спокій.
У ході недавніх пригод він засвоїв, що, ніж занурюватися в темні води невпевненості, краще одразу виринути на поверхню і опинитися на осяяній гладі.
Вибач за банальність, але єдине, у чому може бути впевнена людина, це в тому, що він помре.
Щоб бути щасливою, людині потрібна впевненість у завтрашньому дні, а щоб бути закоханою, потрібна якраз невпевненість. Щастя ґрунтується на спокої, тоді як любові потрібні сумніви та тривоги.
Ти не перестаєш шукати сили та впевненості зовні, а шукати слід у собі. Вони там завжди були.