— Чи не вважаєте ви, що між нами можлива якась частка поваги? Ми давні вороги, котрі піднялися над своєю ненавистю один до одного і можемо цінувати професіоналізм суперника... Особисто я так не думаю.
- Я теж.

Я у ворожому оточенні, я не підготовлений і мене оточують люди, які, швидше за все, бажають мені смерті – я знову у школі!

Іноді друзі значно небезпечніші, ніж вороги.

Ніколи не виявляйте жодного страху під час зустрічі з ворогом. Коли ви сміливо дивитеся ворогові в очі, ви вже наполовину перемагаєте його.

— Цікаво знати, як по-твоєму, чи є серед усіх шкіл ушу найкраща?
- Я так не вважаю.
— Але якщо немає  явного лідера, який сенс у суперництві? У чому сенс змагань?
— Я вважаю, що немає  кращої школи. Є лише різниця у майстерності. Змагання допомагає розкрити наші слабкості і веде шляхом самопізнання та очищення. Бо наші вороги – це ми самі.

Побоюватися слід не тих, хто скеляє зуби, а тих, хто жалить тишком-нишком.

Скажи, що хочеш, але скажи в обличчя. Нехай і дружба, і ворожнеча будуть чесними.

Ворожнеча має бути великодушною хоча б тому, що від дружби великодушності рідко коли дочекаєшся. Ніхто не дряпає тебе так боляче, як друг. Хоча сам потім прибіжить замазувати зеленкою.

Я перемагаю своїх ворогів тим, що перетворюю їх на друзів.

Тетрарх бачити неспроможна трупів, крім трупів тих людей, яких убив сам.