Ленін не геніальний, він лише середньо розумний. Він не пророк, він лише потворна вечірня тінь лжепророка. Він не вождь: у ньому немає  полум'я, легендарності та чарівності героя; він холодний, прозаїчний і простий, як геометричний малюнок. Він весь, усіма частинками мозку – теоретик, безпристрасний шахіст. Ідучи слідами Маркса, він рабськи доводить його жорстоке, кам'яне вчення до меж абсурду і невпинно ломиться ще далі.