Вовка зробив чорт з глини, та оживити не зміг, а Господь взяв та й вдихнув життя у цю тварюку. З того часу вовки за чортами ганяються.

— А то прийде сіренький дзига і вкусить за бочок, — заспівала стара.
- Я не переживу це пророцтво, - похмуро подумав Один.

У світі вовків панує відкритість, і вона знімає всі обмеження. Жодної дипломатії, жодного етикету. Ти прямо говориш ворогові, що ненавидиш його, і висловлюєш своє захоплення, визнаючи правду. Така прямота у людей не в честі - люди майстра вдавати.

Вовки не мають  правил поведінки. Вони їм не потрібні. Вовкам, щоб бути вовками, не потрібні жодні правила.

З близького лісу й справді долинало вовче виття. Здалеку він здавався гарним, як пісня самого місячного світла, але Зимобор уявляв собі, яким жахом він наповнює, якщо зустрічаєш ніч посеред лісу і знаєш, що тут є ще дехто небезпечніший і голодніший, ніж ти сам.

Дехто каже, що вовки не вміють усміхатися. Вони просто не бачили справжніх вовків.

Спійманий вовк ліг на сніг і опустив голову; він не кидався, як зловлена ​​лисиця. Він програв це життя і, підкорившись неминучому, покірно, спокійно і зневажливо чекав кінця.

Ніколи не годувати вовка. Не натягай його на лісових побратимів. Вбий його або дай спокій.

Вовки — твори чисті та справедливі, недарма їх називають санітарами лісів.

- Ти взагалі знаєш, чому вовк виє?
– А винен?
– Це сигнал. Коли вовк один, він виє, сигналізуючи про своє місцезнаходження іншим членам зграї. Коротше, якщо почуєш виття – значить десь поблизу вовк чи ціла зграя.