Потрібно слухати внутрішній голос, а не безглузді мізки!

В мені сперечалися два голоси: один, який хотів бути правильним і хоробрим, і інший, який наказав правильно заткнутися.

Люди голос серця найчастіше заглушує голос розуму.

Найнепримиреннішим опонентом часто виявляється внутрішній голос.

Тереку, прислухайся до голосу розуму! Чуєш? Чуєш, яку нісенітницю він несе?

«Слухай, слухай, -
бурмотить він мені, -
У книзі багато прекрасних
Думок та планів.
Ця людина
проживала в країні
найогидніших
громів і шарлатанів.

Як довіряти внутрішньому голосу, якщо вранці, коли тобі треба працювати, він каже, що тобі треба поспати?

Джессі завжди, скільки вона  себе пам'ятала, чула голоси у голові. Вона  ні крапельки не сумнівалася, що таке буває у всіх, просто не всі про це говорять - так само, як не говорять про походи в сортир. Загалом, вона  чула голоси, з якими їй було затишно, як у улюблених домашніх тапках, і добре, як у компанії близьких друзів.

—...але мій внутрішній голос мені підказує...
— Як! У Вас ще й внутрішній голос?

Ваш час обмежений, не витрачайте його, живучи іншим життям. Не трапляйтеся на гачок віровчення, яке існує на мисленні інших людей. Не дозволяйте поглядам інших заглушати свій власний внутрішній голос. І дуже важливо мати мужність слідувати своєму серцю та інтуїції. Вони так чи інакше вже знають, що ви справді хочете зробити. Решта — другорядне.