Влада – це розбещення. Спущений з ланцюга звір, прихований у душі людини, шукає жадібного задоволення своєї одвічної людської суті у побоях, у вбивствах. Я не знаю, чи можна одержати задоволення від підпису на розстрільному вироку. Напевно, там теж є похмура насолода, уява, яка не шукає виправдань.

Я питаю не з цікавості. Щоправда, труси завжди цікаві. Але запевняю вас... Нехай не впораюся з ознобом і таке інше, — це нічого. Вершник не відповідає за тремтіння коня. Я хочу знати, коли мене стратять: смертний вирок відшкодовується точним знанням смертної години. Розкіш велика, але заслужена. Мене ж залишають у тому невіданні, яке можуть виносити тільки ті, хто живе на волі.

Той, хто виносить вирок, сам заносить меч.

- Тепер ти в руках правосуддя.
- Якого правосуддя? Вашого? Яке засуджує, перш ніж судити?