Випробування та труднощі допомагають нам зрозуміти, хто ми є насправді; вони показують нашу сутність, дозволяючи побачити, з чого ми створені.

Господь усі випробування надсилає людині під силу.

Життя нерідко жорстоко поводиться з людьми. І завдає ран, гірше яких, здається, вже нічого не буває. А потім з'ясовується, що нещастя не скінчилося і доля приготувала нові випробування.

Царем не можна народитись, ним можна стати, подолавши багато випробувань.

Зовнішня частина виглядала як втеча з однієї країни до іншої в часі та просторі; внутрішня була у випробуванні«тут і тепер» - на палубі корабля, в океані, на тропічному острові - у кожний момент. Сенс випробування був у зміні або, точніше, у руйнуванні свого колишнього«я». Кінцева мета – витримати, і зовсім несуттєво – вижити чи померти.

Коли ми розуміємо, що змінились? Коли життя стає чужим? Ми хочемо бути сильнішими, жорсткішими, небезпечнішими. Але кожна з цих якостей набувається в певних умовах. Вони не з'являються з повітря. Чи не виникають просто так. Щоб стати рішучим, міцним і розважливим, потрібно пройти через безліч випробувань і потрібно не лише вигравати, а й зазнавати поразок, інакше не буде сенсу.
То чи справді це добре – стати жорстоким? Розважливим? Холодним? Людинастає черствим через багато обставин, і потім вже не може знову стати теплим і довірливим. Якщо ти небезпечний, то тебе встигли зламати. Значить, тобі було в сотні разів болючіше, ніж тим, хто тебе оточує. І тому ти навчився відрізнятись від них. Ти став сильнішим лише від того, що більше нікому не довіряєш і ні в кого не віриш.

За будь-яке випробування належить нагорода, якщо випробування було досить серйозним.

Виправдання – це випробування, яке ви не пройшли.

Was mich nicht umbringt, macht mich stärker. Те, що мене не вбиває, робить мене сильнішим.