У всьому вважають себе правими лише ті, хто досяг у житті небагато.

Що менше знань, то легше себе виправдати.

Поки уста звинувачують, серце виправдовує.

Неможливо виправдатись, коли тобі не хочуть вірити.

Варто тільки людині зробити дурість, як вона намагається відразу послатися на свої добрі наміри.

Коли людина бажає виправдати себе, поважні причини є самі собою.

Багато людей заспокоювали своє сумління, виправдовуючи слова Господа. Багато зла було зроблено, бо хтось вирішив, що Бог не буде проти.

— Щойно дочекавшись закінчення грози, я сів на реактивний диван і полетів до Леопольда Гроттера.
- Ви полетіли на реактивному дивані?
Чорноморів зніяковів. Втім, не можна сказати, щоб дуже.
— Так, я розумію, що ти хочеш сказати: хтось із учнів, особливо з темних, міг мене побачити і підняти на сміх. Ще б пак: академік, лауреат премії Чарівних Підтяжок, глава легендарного Тібідохса летить на драному дивані з обскубаними курячими крильцями... Дивани, з якого стирчать мідні пружини... Було вже пізно, і мене ніхто не бачив... Та й звідки? Хіба хтось став би виглядати у вікно, почувши лише невеликий гуркіт... М-м... Я майже навіть і не врізався у вітраж Залу Двох Стихій, а якщо скло й обсипалося, то від часу... Все-таки йому було сімсот років...
«Кошмар! А я думала, що вітраж розбило блискавкою! – подумала Медузія.
— Спочатку я хотів скористатися килимом-літаком, але вирушати на килимі в таку вогкість було б триньканням: його погризла б моль. І потім, реактивний диван майже в півтора рази швидший... Ну а про чоботи-скороходи я взагалі не говорю. З тих пір, як їх наврочили, точність приземлення у них майже двадцять верст... О, звичайно, я міг би взяти швабру з пропелером або пилосос, що літає, але ви відмінно знаєте, що вони незручні. Під час довгих перельотів на них затікає спина, а відсутністьбагажника заважає захопити з собою навіть найменший вантаж.
Викладачка нежитезнавства тихенько зітхнула. До дивацтв академіка Сарданапала в Тібідохсі давно вже звикли. Він цілком міг, переплутавши епохи, заявитися на заняття в римській тозі або спалахнути помилково чиюсь вушну сірку, переплутавши її з хімічною сіркою. А що вартий той випадок із гостем із Лисої гори, коли академік занурив його у тримісячний сон, прочитавши йому випадково замість вітальної мови заклинання зимової сплячки ховрахів? Але що не кажи, а все ж таки він був найбільшим чарівником після Древніра.

Не змушуй її виправдовуватись і не дозволяй їй змушувати тебе виправдовуватися. Шануй обмеженість її можливостей тебе зрозуміти.

То в повітрі щось таке гасає, то вам нездужає, то тисне втома. Батько знову напився. Дружина до вас охолола. Завжди знайдеться якесь виправдання, щоби не жити власним життям.