Щасливий нещасний випадок!

Життя — це невтомна спрага насичення, а світ — арена, де стикаються всі ті, хто, прагнучи насичення, переслідує один одного, полює один за одним, поїдає один одного ; арена, де ллється кров, де панує жорстокість, сліпа випадковість та хаос без початку і кінця.

Випадки, які зводять нас з людьми, не збігаються з часом, коли ми їх полюбимо: ми можемо зіткнутися з цими людьми до того, як усе почалося, і потім, коли все вже скінчено, але перша поява в нашому житті людини, яку нам пізніше судилося полюбити, заднім числом знаходить нам силу передбачення, ознаки.

Поки ми тут, на землі, будуємо плани, там над хмарами сміються, готуючи нам несподівані події та випадкові зустрічі.

Випадковими видаються події, причини яких ми не знаємо.

Як казала моя мама... Вона  завжди казала:«Випадковий поїзд може призвести до потрібної станції».

Випадків дуже багато. Людина випадково знайомиться, випадково ухвалює рішення, випадково знаходить чи втрачає. Щодня сповнений випадковостей. Вони не змінюють основного напряму нашого життя. Але варто відбутися такої випадковості, яка торкається основної людини — чи то інстинкту чи свідомого початку, — як починають відбуватися важливі зміни життя або залишається глибокий слід, який неодмінно дасть про себе знати згодом.

Зі мною завжди так буває: варто мені чимось зацікавитися, як відбуваються десятки випадковостей, які мають до цього пряме відношення.

...Тільки дурні вірять у те, що щось трапляється раптом.

Все, що несподівано змінює наше життя, – не випадковість. Воно — у нас самих і чекає лише зовнішнього приводу для вираження дій.