— Ви його викрали?
— А класно, що я ще можу тебе чимось здивувати?

У мене є особливий скарб, який я не проміняю ні на що на світі. Моя дочка, Сет Біль. Під час прямого ефіру, який дивилася вся країна, я дізналася, що мою дочку викрали. Моя дочка, що втратилася... стала холодним трупом. Вона  зараз там — у мерзлій, брудній землі. Як це могло трапитись? Як їй було страшно?

— Мого брата викрали.
- Твого брата викрали?
- Так.
- Господи.
- Все нормально. У мене був час змиритися зі втратою.
— Викрали його, коли ви були дітьми?
- Ні. Десь півгодини тому.