На своєму життєвому шляху ми потрапляємо в багато неприємних ситуацій, які не можна змінити. Перед нами стоїть вибір. Ми можемо або прийняти ці ситуації як неминучі і пристосуватись до них, або погубити своє життя, протестуючи проти неминучого, і, можливо, довести себе до нервового зриву.
Те, чого ми не обираємо, не можна вважати ні нашою заслугою, ні нашим невезінням.
Коли людям доводиться розмірковувати про важкі питання — наприклад, чи потрібно підняти мінімальну заробітну плату, — як правило, вони спочатку схиляються до одного чи іншого рішення і лише потім звертаються до раціональних доводів, щоб з'ясувати, чи підкріплюється ними їхній вибір.
Одружишся - жалітимеш, і не одружишся - жалітимешся. Так що одружуйся – не одружуйся, шкодуватимеш у будь-якому випадку. У будь-якому випадку все одно шкодуватимеш.
Чи посмієшся над дурістю цього світу – жалітимеш, чи поплачеш над нею – теж жалітимеш. Так що плач або смійся, шкодуватимеш у будь-якому випадку. У будь-якому випадку все одно шкодуватимеш.
Повісишся - жалітимеш, не повісишся - теж жалітимеш. Так що вішайся – не вішайся, шкодуватимеш у будь-якому випадку. У будь-якому випадку все одно шкодуватимеш.
Ось, панове, в чому полягає життєва мудрість… Полягає – не полягає, все одно будеш про це шкодувати.
А якщо в людини будинок - мотлох, одяг - мотлох і думки - мотлох, то це не тому, що у нього не вистачає коштів, він живе під диктатурою в самій корумпованій країні і взагалі Сталін, а тому що у нього просто не вистачає фантазії для жити по -іншому.
Потрібно розрізняти два види мук: фізичне страждання та страждання моральне. Фізичне страждання – це випробування. Моральне страждання – це вибір.
Раніше він не міг зробити вибір, тому що не знав, що буде потім. Тепер він знає, що буде і тому не може зробити вибір.
Погляд - це вибір. Кожен на свій розсуд вибирає, на що йому звернути свій погляд, залишивши поза увагою все інше. Тож погляд — це саме життя. І насамперед це – відмова.
Завжди доводиться вибирати: кар'єра чи заміжжя. Як правило, це речі несумісні.