Асортимент був великий, але якийсь другосортний, як на виборах.

Якби вибори могли хоч щось змінити, політики вже давно оголосили б їх поза законом.

- Ви голосували на останніх виборах?
- Так, зробив таку дурість. Але не збирається повторювати її знову. Це заняття недостойно дорослої людини.

Результати виборів нас неодмінно порадують, інакше будемо ганяти народ до скриньок до тих пір, поки він не дасть нам картбланш, так би мовити вексель на пред'явника, який, втім, нам і так належить. Ми хочемо правити без перешкод.

- Панове міністри! — почав Матіуш і випив води, бо мав намір говорити довго. — Ми вирішили, що керувати країною має весь народ, щоб увесь народ міг сказати, що йому потрібне. Але ви забули, панове, що народ - це не тільки дорослі, але також і діти. У нас кілька мільйонів дітей, і вони також мають керувати. Нехай будуть два парламенти: один – для дорослих, і там будуть депутати дорослих та міністри дорослих, а інший – для дітей, і там діти будуть депутатами та міністрами

Якби був створений робот, здатний стати громадським діячем, він був би найкращим із них. За законами робототехніки, він не міг би завдавати людям зла, був би чужий тиранії, підкупу, дурості чи забобонів.

Якби від виборів щось залежало, то нам не дозволили б у них брати участь.

Якби від виборів хоч щось залежало, їх би давно скасували.

Але ми ж завжди по-людськи ми... Тут додамо, тут зменшимо, тут у нас дурдом проголосує, тут в'язниця підтримає одноголосно, тут морг, та й студенти багато що ще здатні! А пенсіонери... Ми по селах вихором промчимося з обозом, з гуманітарною допомогою, всі як один наші будуть, чи жарт — проднабір за галочку отримати! Вони душу б за таке віддали запросто, а тут її всю не просять — розбивай траншами і раз на чотири роки торгуй собі...

— Ага... Він спеціально співає вибора, бо на слово вибори рими немає.
(Через деякий час):
— Вибори, вибори,
Кандидати — ***и!