Не вважай себе великою людиною за величиною твоєї тіні під час заходу сонця. (Не суди про свою велич по тіні при заході сонця.)

Коли ми стикаємося з величчю, смирення природно народжується в нас. Що вже казати про те, коли велич нескінченна.

І кожна порошинка нікчемна може стати центром всесвіту.

Стратить і садить у в'язниці невпевнений у собі. Він знищує свідків та суддів. Але для того, щоб здобути велич, недостатньо винищити свідків власної ницості.

природний шлях від нікчемності до величі: забути, що ти – грам і відчути себе мільйонною часткою тонни…

Ніхто не настільки великий, щоб для нього було принизливо підлягати законам, які однаково панують над нормальним і болючим.

До величі є лише один шлях, і цей шлях проходить через страждання.

Істинна велич починається з розуміння власної нікчемності.

Ейнштейн одного разу написав Чарлі Чапліну:
"Ваш фільм "Золота лихоманка" зрозумілий у всьому світі, і Ви неодмінно станете великою людиною."
На що Чаплін відповів:
«Я захоплююся Вами ще більше. Вашу теорію відносності ніхто у світі не розуміє, а Ви таки стали великою людиною».

Іноді бути частиною великого краще, ніж бути великим.