Наша виправна система лише називається виправною. А насправді вона  нікого – я переконаний – НІКОГО не виправила.

… в'язниця мене не лякає. Якби там було так страшно, то ті, хто там був, постаралися б туди більше не потрапляти.

Або ось говорять про когось, що виїхав з Архіпелагу:
— Дали три, відсидів п'ять, випустили достроково.

— Знаєш, що ми не подумали?
- Про що?
— Можна здатися владі, туди Бенедиктові не дістатись.
- Здорово. Дзвони копам, скажи, що ми взяли Белладжо, і нас надійно сховають від Бенедикта, років на двадцять. Сподіваюся, Тесс і там буде поряд.
— І дітлахи у тюремних робах.
- Так...

Жахливе видовище є міською в'язницею. Перед тим, як залишити місто, більшовицькі тюремники влаштували тут страшну криваву лазню. Понад сотню людей – чоловіків, жінок – забили, як худобу. До кінця днів мені не забути ці мерзлі обличчя, що леденять душу.
А поки що наші витягли кілька червоноармійців та євреїв звідти. де ті намагалися відсидітись. Коротке соло з пістолета — і це зброд уже на небі.

Якщо мене ув'язнять, принаймні не треба буде роздавати автографи.

Будь -яку людину, нічого їй не пояснюючи, можна посадити у в'язницю років на десять, і десь у глибині душі вона знатиме, за що.

Нічого, нічого, у в'язниці тебе перевиховують, років за десять повернешся іншою людиною!

Садити мене до в'язниці — це зайве. Наші закони та бюрократизм і так перетворили весь світ на чистий та безпечний виправно-трудовий табір.

Консульство? Чудово! Міжнародний скандал! Я не хочу закінчити життя у підземній в'язниці, приручаючи тарганів!