Якщо біль ненадовго заглушити, вона  стане ще нестерпнішою, коли ти відчуєш її знову.

Ти боїшся не їхнього болю... а свого, Чарльзе... І яким би страшним він  не був, цей біль зробить тебе сильнішим. Якщо дозволиш собі відчути її, якщо приймеш її, ось тоді цей біль зробить тебе неймовірно сильним. Це наш найбільший дар  — витримувати їхній біль, не ламаючись, і він виник із найбільшої сили людини — надії.

— Я не хочу завдавати тобі болю.
— Ти робиш тільки болючіше, коли не хочеш завдавати болю.

Люди бояться смерті набагато більше, ніж біль. Це дивно, що вони бояться смерті. Життя приносить набагато більше болю, ніж смерть. Після смерті вже не боляче.

Адже я не хотів, щоб тобі було боляче. Ти сам побажав, щоб я приручив тебе.

Чим ближче підпускаєш до себе людину, тим болючіше він тебе ранить.

Чи любила я його? Чи я просто звикла до болю, до вишуканого болю очікування чогось недосяжного?

Ви щось робите, а потім розплачуєтеся за це, пам'ятайте про це, коли чините погано. Коли ви змінюєте, крадете, ненавидите, заздрите чи що ви там робите, плануєте зробити чи зробили. Будуть лише наслідки. Буде лише біль, почуття провини та гіркоту від усвідомлення того хто ви і що ви зробили. Не робіть цього.

Нам завдає біль не те, що відбувається, а наше ставлення до того, що відбувається.

Очікування болю приносить стільки ж страждань, як і сам біль.