Борис Стругацький. Град приречений
Історія більшості має кінець, а ось історія меншості закінчиться тільки разом із Всесвітом.
Історія більшості має кінець, а ось історія меншості закінчиться тільки разом із Всесвітом.
Вже дуже давно я намагаюся приєднатися до нормальної більшості. Але я не впевнений, що у мене виходить.
Немає нічого огиднішого за більшість. Адже воно складається з небагатьох сильних, що йдуть попереду, з хитрощів, що підлагоджуються, зі слабких, які намагаються не виділятися, і з натовпу, який сяє слідом, не знаючи сама, чого вона хоче. (Немає нічого ненависнішого за більшість: дорогу має вказувати невелика кількість сильних людей, маса повинна йти за ними, не усвідомлюючи своєї волі.)
Помилка залишається помилкою, навіть якщо помиляються більшість.
Насильство не може бути зроблене однією людиною над багатьма, а лише переважною більшістю, однодумною в невігластві.
Кожен знає, що в очах більшості незворушність рівноцінна всім світським пристойності.
— Атікус, ти, мабуть, не правий.
- Як так?
- Ну, адже майже всі думають, що вони мають рацію, а ти ні...
- Вони мають право так думати, і їхню думку, безумовно, треба поважати, - сказав Аттікус. – Але щоб я міг жити у світі з людьми, я перш за все маю жити у світі з самим собою. Є в людини щось таке, що не підкоряється більшості, це його совість.
Якби більшість завжди було право, то земля досі залишалася б плоскою.