Чак Паланік. Бійцівський клуб
І ось ти став бранцем свого затишного гніздечка та речі, господарем яких ти ніколи не був, стають твоїми господарями.
І ось ти став бранцем свого затишного гніздечка та речі, господарем яких ти ніколи не був, стають твоїми господарями.
Можливо самовдосконалення — це ще не все. Можливо, саморуйнування набагато важливіше.
Якщо у тебе перо в дупі, це ще не означає, що ти павич.
(Від того, що ти засунув у сраку перо, ти ще не став павичем.)
Чому це люди з такою легкістю викидають те, від чого вони були буквально збожеволіли ніч тому.
Різдвяна ялинка, наприклад. Миттю тому вона була у центрі загальної уваги. І ось, разом із сотнями таких же ялинок, лежить нікому не потрібна в кюветі вздовж шосе, блищачи фольгою, золотою та срібною. Дивишся на ці ялинки і думаєш чи про жертви дорожньо-транспортної пригоди, чи про жертв сексуального маніяка, який кидає їх пов'язаними чорною ізолентою і з нижньою білизною, вивернутою навиворіт.
Якщо ти не знаєш, чого хочеш, ти зрештою залишишся з тим, чого точно не хочеш.
Воскресіння можливе лише після повного саморуйнування.
— Тільки втративши все, — каже Тайлер, — ми маємо свободу.
— Перше правило бійцівського клубу: нікому не розповідати про бійцівський клуб.
— Друге правило бійцівського клубу, — продовжує Тайлер, — нікому ніколи не розповідати про бійцівський клуб.
— Знаєш, — презерватив — це кришталевий черевичок нашого покоління. Одягаєш його при зустрічі з незнайомцем, танцюєш до ранку, а потім викидаєш у сміття. У сенсі презерватив, а не незнайомця.
Усі мої знайомі, які раніше сиділи у туалеті з порнографічним журналом у руках, тепер сидять із каталогом фірми«ІКЕА».