Ніколи не чекай лиха і не турбуйся про те, чого, можливо, ніколи й не буде. Тримайся ближче до сонячного світла.

Ніщо не викликає у людей більшого інтересу, ніж людська трагедія.

Коли нам доводиться дуже погано, для втіхи хочеться знайти іншу людину, якій ще гірше. Так уже, видно, ми влаштовані: варто переконатися, що чужа біда зліша за нашу, настрій підвищується.

Коли їжа - біда, відмова від обіду - перемога.

— Виявляється, радість і біда йдуть пліч-о-пліч.

Ви трошки засмучені, і це цілком природно, але якщо не можна допомогти біді, треба викинути з голови всі думки про неї: схопіть їх за вуха, за ноги, за що завгодно, і витягніть з голови, - це найправильніше, що людина може зробити. Роздумувати над своїми прикростями — штука щонайменше небезпечна, навіть смертельна. Треба чимось відволіктися - це необхідно.

Що ж тоді професіоналізм? Хороший лікар, напевно, саме тому і рідкість, що непросто, болісно звалювати на себе чуже лихо як воно є, цілком і переживати його, як своє.

Терпи лихо будь-яке, кріпись — недовге століття.
Ніхто з нас не вічний. Нікчемна людина.
Нещастя в цьому світі незліченні за пісок.
Скрізь людська частка безславна і гірка.
Та чи можна у світі щасливого знайти?
Таких, як ми, без рахунка на сумному шляху.
Туга і приниження - доля земних доріг.
Чи знайду втіху в тобі, Єдиний Бог?

Не оціниш солодкість життя,
Не скуштувавши гіркоту бід.

Є люди, яких не вберегти від біди. Скільки не намагайся, скільки не попереджай, все одно робитимуть по-своєму.