Брехня, повторена сто разів, стає правдою.

Я пройшов через деякі жахливі речі у своєму житті, частина з яких дійсно мала місце.

Нікого так спритно не обманюємо ми і не обходимо лестощами, як самих себе.

— Пес намагався мене продати, але був поранений у поєдинку. Він благав мене вбити його, але я відмовилася. І лишила його в горах вмирати. Мені хотілося, щоб він страждав. Я його ненавиділа. Ненавиділа! Це не брехня!
— Дівчинка бреше мені, багатоликому богу, собі.

Знаєте, ви чудовий брехун. Більшість людей підсвідомо подають сигнали про нечесність. А у вас нічого. Жодного внутрішнього конфлікту. Зазвичай це ознаки феномена, який психоаналітики люблять називати психопатією.

Ненавиджу, коли люди мені брешуть. І терпіти не можу насильство, особливо без причини.

— Ти ж сказав, що мене відпустиш!
— Я збрехав.

Ви навіть не можете уявити, як часто доводиться брехати на кожному кроці. Іноді навіть хочеться сказати правду, я спробувала, але перестала, помітивши, що її й сприймають як брехню.

Люди повірять брехні, бо їх лякає правда. Люди налякані та шукають винних.

Щодня я відчуваю, що є новий секрет... нова брехня про моїх батьків та їхні вчинки. Я не хочу, щоб моя мама була винна, Арчі. Я, правда, хочу, щоб це було брехнею.