Як легко вмирає істина, як живуча брехня.

Брехня частіше походить від байдужості, ніж від удавання.

Ми всі дружно випиваємо коктейль із пристрасті, хтивості, ніжності, ревнощів, крові та обману.

Світлом ходить жахлива кількість брехливих домислів, а найстрашніше, що половина з них - чиста правда.

Я не можу збрехати, тож скажу половину правди.

Честолюбство - пустушка, обман зору. Нам вселяють, що щастя нерозривно пов'язане з володінням все більш модними речами. Нас хочуть віддалити від нашої справжньої людської природи, щоб завадити нам бунтувати проти всіх несправедливостей, які вершить суспільство. Ось з нас і роблять всього лише споживачів, здатних тільки гнатися за мріями про речі.

— Цього разу я тобі збрехав свідомо...
—?
— Щоб зберегти твою довіру!
- Ти мені збрехав, щоб зберегти мою довіру?!

Істина – пробний камінь самої себе та брехні. Verum index sui та falsi.

Напівправда — це цілком брехня... На мій досвід, це викликає таку саму кількість проблем.

І обдурити того ми можемо сміливо,
Хто сам зважився на погану справу.