Альберт Ейнштейн
Я навчився дивитись на смерть як на старий борг, який рано чи пізно треба заплатити.
Я навчився дивитись на смерть як на старий борг, який рано чи пізно треба заплатити.
Я твердо вирішив забути про минуле. Тому, якщо я винен вам грошей — мені дуже шкода.
Фінансова прірва — найглибша з усіх прірв, у неї можна падати все життя.
Якби ти на мілини, так би й сказав. Я позичив би тобі з того, що я тобі винен!
Якщо я позичив комусь 20 доларів, а потім його ніколи не бачив, напевно, це того коштувало.
…Я намагаюся не брати в борг. Спочатку просиш у борг, потім просиш милостиню.
Всі ми у своєму реальному житті від самого її початку і до самого кінця до чогось та прив'язані. Школа, армія, робота, сім'я, іпотека... Немає цього списку кінця. Як тільки ти почав самостійно ходити і говорити - все, скінчилася твоя воля, коли ти міг спокійно плескати очима і вдавати, що нічого не розумієш. І з цього моменту ти теж сідаєш на карусель під назвою«Ти винен». І з кожним прожитим роком ти маєш все більше. Повинен, винен, винен... Ти винен усім, все і завжди. Ні, іноді хтось щось винен і тобі, але все-таки ти всім — більше. Неодружені чоловіки— трохи менше, ніж одружені, але до кінця від боргу перед суспільством та близькими і їм не відвернутися.
У той час я і так платив шерифу по 5 $ на день, щоб він не виконував рішення про закриття моєї майстерні за борги. А тут ще мені вимкнули газ за несплату. Я так розлютився, що почав читати літературу з газу і вирішив зробити все можливе, щоб замінити його електрикою.